В’язання як спосіб створювати унікальність

Июль 6, 2018
Автор: Наталя Петрів

В’язальниця з сорокарічним досвідом Ольга Кицька відповідає на запитання Наталії Петрів та відкриває деякі таємниці творчого процесу в’язання читачам BreakFast


Це для вас хобі чи, насамперед, робота?

 

Ідеальний варіант для мене в цьому плані – це хобі, яке є роботою та приносить гроші.  Створюючи якийсь виріб, я перш за все насолоджуюсь процесом. Адже, на мою думку, будь яка робота, особливо творча, має приносити задоволення. Тільки з любов’ю до того, що робиш можна максимально віддатися процесу і відповідно отримати якісний результат. Та не слід забувати про те, що хороша ручна робота має бути відповідно оцінена. Адже майстер вклав в неї не тільки матеріали, час та зусилля, а й віддав частинку своєї творчої енергії.


Мабуть, багато замовлень повторюються і часто доводиться створювати однаковий виріб декілька разів. Чи не стає навіть така улюблена творча робота рутиною?

 

Навіть в рукоділлі існують «тренди», тому часто різні клієнти замовляють одну і ту ж річ. Доводиться інколи повторювати один светр впродовж цілого місяця. Але рукодільниця вона як психолог, завжди відчуває клієнта навіть на відстані. Тому навіть однаковий узор лягає кожен раз по-особливому. Так, як я відчуваю саме цього замовника.

Це відбувається на інтуїтивному рівні чи в результаті тривалих перемовин та узгоджень?

Виключно на інтуїтивному. Яким конкретно чином, це залишається для мене загадкою до сьогодні. Я просто відчуваю і все…..Ось, наприклад, інколи в процесі роботи узор не хоче лягати так, як класично повинен згідно інструкції. А інтуїція підказує, що так і треба, так буде красивіше. Тут важливо почути голос душі і продовжити роботу. Результат завжди оправдовує себе. Клієнт задоволений не зважаючи на те, що є невеличка різниця між оригіналом та виробом, створеним для нього. Останній йому, зазвичай, більше подобається. Так вдається виготовити унікальну річ. Тому я можу виражати себе щоразу по-новому, і кожен мій клієнт отримує по-своєму особливу та ексклюзивну річ, яка створювалася виключно для нього.


А чи бували негативні випадки?

Інколи беру замовлення, сідаю в’язати, а робота ну не йде! Так, як я, зазвичай, нікому не відмовляю, то продовжую далі. В таких випадках в кінці  бувають різні нюанси з клієнтом. Щось потрібно переробити, щось не подобається і т.д. Це займає багато часу та сил. І ще раз доводить, що інтуїція ніколи не обманює, і це був просто не мій клієнт. Але робота – є робота. Потрібно доводити почате до  кінця!


У вас великий досвід в’язання. Памятаєте той момент, коли вперше взяли в руки спиці, створили свій перший виріб?

Ну «взяла спиці в руки» це занадто гучно сказано, адже в часи мого дитинства не було великої можливості купити щось подібне. Перший мій виріб був сплетений на олівцях. Це були теплі зимові шкарпетки. Мені тоді було одинадцять. Лише через рік мені подарували перші спиці.

Що стало поштовхом до створення в’язаних речей?

В Радянському Союзі не було можливості придбати весь необхідний одяг. А навіть якщо й була, то ці речі далеко не вирізнялися своєю унікальністю та стильністю. Тому викручувалися як могли. Хтось шив, хтось в’язав, а щоб трішки прикрасити оселю робили навіть різне макраме. Мені дуже подобалося виготовляти щось своїми руками, тому в моєю гардеробі завжди було щось нове, як то кажуть «до виходу».

 


Хто ваш вчитель? Хто навчав вас цій нелегкій творчій майстерності?

Мій вчитель – це книги та журнали з рукоділля, а також велике бажання створювати щось своїми руками.


Напевно, важко з дня на день творити. Звідки черпаєте натхнення?

Натхнення черпаю від самого процесу роботи. Також дуже надихає творчий пошук: обдумування ідей для нових виробів, пошук візерунків, комбінування різних моделей і т.д. Та, мабуть, найбільше тішать позитивні відгуки клієнтів. Буває, пишуть такі приємні слова, що не можливо читати їх без сліз. Радію, коли мою роботу оцінили, адже завжди роблю її з максимальною віддачею. Для мене щастя, коли людині підходить та подобається мій виріб. Це найбільше надихає і змушує рухатися вперед.

 

А чи бували моменти, коли набридало і хотілося кинути все?

Бувають дуже важкі замовлення. Інколи зі спицями в руках проводжу по дванадцять годин. Дуже втомлююсь, спина дико болить. В такі моменти хочеться кинути все. Але трохи відпочиваю і розумію, що навіть якщо перестану в’язати на замовлення, то все одно не зможу відмовитися від цієї справи повністю. Буду в’язати для себе, щоб відволіктися. Тому вирішую не зупинятися. Продовжую робити те, що люблю.

 

І на завершення…Що побажаєте читачам нашого порталу?

Бажаю шукати трішки творчості у всьому, навіть в буденному житті.  Бажаю креативу та нових ідей. Отримуйте задоволення від всього, що робите. Творіть, адже творчість є навіть в дрібницях.

 


Дуже дякуємо, що дали відповіді на наші запитання. Бажаємо творчих успіхів, натхнення та багато задоволених клієнтів.

Вам також дякую за приємну розмову.

 

 

Комментарии 1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.