В ліквідованих українських банках зникли мільони благодійних внесків

Апрель 8, 2017
Автор: Break-Fast

 

В 2016 році сталася беcпрецендента подія в сфері української благодійності. Але на жаль – це негативний досвід. Закриття багатьох банків за програмою так званих реформ Нацбанку, призвело до втрат вкладів. Та якщо фізичні особи можуть ще розраховувати на повернення означених лімітним показником грошей, то юридичні особи – навряд чи.

Серед юридичних осіб – і благодійні організації та громадські ініціативи, прозорість роботи яких якраз і підтверджується наявністю банківського рахунку та регулярна фінансова звітність. Отримані благодійні пожертви або технічну допомогу вони тримали або на поточних рахунках, або у вигляді депозитів.

Конкретно це розглянуто у публікації про Благодійний фонд «Добробут громад». Але кількість постраждалих організацій, що готові відкрито інформувати суспільство про свої втрати, росте. Схема у всіх випадках майже однакова.

Як відомо, більшість банків продовжують декларувати свою надійність навіть тоді, коли до їхніх офісів вже зайшла тимчасова адміністрація. Тому непоінформовані клієнти не можуть завчасно забрати свої заощадження. Особливо ситуація ускладнюється саме для юридичних осіб. На сьогодні всієї кількості втрачених благодійних пожертв на рахунках «обвалених» банків достеменно не відомо.

Український Форму благодійників ufb.org.ua (наразі курує цю проблему з втратою пожертв на рахунках) володіє інформацією щодо втрачених 75 000 000 грн. Це тільки ті фонди та благодійні установи та громади, які звернулися до Форуму, аби порадитися що робити.  

Означемо складність проблеми.

Справа в тому, що відповідно до ч.1 ст. 26 Закону «Про систему гарантування  вкладів фізичних осіб» мінімальна сума відшкодування складає до 200 тис. грн. На юридичних осіб ця норма не поширюється.

Черговість отримання вкладів встановлена ст. 52 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку спрямовуються Фондом гарантування вкладів на задоволення вимог кредиторів в такому порядку:

  1. зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян;
  2. грошові вимоги щодо заробітної плати по зобов’язанням банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
  3. вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених п. 7 ч.2 ст.20 цього Закону та витрат пов’язаних із консолідованим продажем активів Фондом;
  4. потім задовольняються вимоги вкладників – фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб підприємців), які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом:
  5. вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;
  6. вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб підприємців), які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або платежі на імя яких заблоковано;
  7. вимоги інших вкладників, які не є пов’язаними особами банку та юридичних осіб клієнтів банку, які не є пов’язаними особами банку;
  8. інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
  9. вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб підприємців та юридичних осіб клієнтів банку), які не є пов’язаними особами банку;
  10. вимоги за субординованим боргом

Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними. Отже, формально юридичні особи мають можливість отримати свої кошти, але якщо до них дійде ця довга черга, що просувається вельми довго. По факту, коштів просто не вистачає і вони закінчуються на 4 або 6 позиціях. А юридично – виходить що вимоги вважаються задоволеними, навіть якщо по факту ви їх на руки не отримали. Можна вважати це не допрацюванням, або ж умисним відхиленням від вирішення проблем, та легше від чого не стає.

Благодійні організації, як і решта юридичних осіб, опинились у сьомій черзі на повернення вкладів. Процедура ліквідації та продажу банківських активів може забрати до 8 років. Отже, кошти благодійних організацій, як і довіра до цивілізованої благодійності, або не повернуться ніколи, або будуть «з’їдені» інфляцією і бюрократією за роки процедур повернення.

Нагадуэмо, на сьогоднішній день зафіксована приблизна кількість втрачених сумм —  75 000 000 грн. До Українського форуму благодійників, який опікується проблемами сектору,  звернулося близько 10 організацій із подібною проблемою – втрати благодійних пожертв у закритих банках. Але їх набагато більше. І справа ускладнюється ще й тим, що держава втрачає авторитет перед іноземними благодійниками та міжнародними донорами як така, що не гарантує використання їхніх пожертв за призначенням. Та й наші громадяни і вітчизняний бізнес – не у захваті від того, що благодійність не буде реалізована.

Український Форум Благодійників приводить тільки де-які цифри і факти, які приголомшують.

Останніми місяцями 2016 року були заморожені мільйони євро за програмами Європейської Комісії в таких банках, як «Надра», «Фінанси і кредит», «Петрокоммерц», «Укрінбанк», «Хрещатик», «Фідобанк».

Наприклад, в ПАТ «Укрінбанк», поки проходив міжнародний тендер, стали недоступними близько 950 тис. євро, які були надані для закупки ліків Харківською обласною державною адміністрацією.

Іншим прикладом є грошові кошти в сумі еквівалентній понад 700 тис. доларів США, які були отримані Міжнародним Благодійним Фондом «Добробут Громад» на підставі угод між урядами України і Сполучених Штатів Америки безпосередньо від Уряду США, а також в якості обовязкового співфінансування від самого Фонду, який використовував власні ресурси, так і залучені від інших неурядових організацій, осіб приватного права (наприклад, Heifer International, Danone Ecosystem Fund, Dantrade та інші) на виконання програми «Розвиток сімейних ферм, об’єднаних в кооперативи». Кошти стали фактично втраченими після введення Тимчасової Адміністрації та наступної ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик».

Благодійний фонд Богдана Гаврилишина внаслідок визнання неплатоспроможним банку «Хрещатик» втратив близько 45 млн. грн. благодійних пожертв, які мали бути направлені на виховання патріотичної, соціально активної та професійної молоді. Щорічно фонд виділяв 1 млн. грн. на розвиток Національної скаутської організації ПЛАСТ. У результаті втрати благодійних коштів діяльність Фонду та реалізація міжнародних молодіжних програм опинилася під загрозою, частину з них уже зупинено.

Міжнародна благодійна фундація «Отчий дім» і Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ» в наслідок визнання неплатоспроможним Банку «Надра» втратили благодійні пожертви сукупно в сумі 2 290 400 грн. Через це допомогу не отримують діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, самотні літні люди, молоді мами, які опинились у складних обставинах життя. Діяльність обох організацій призупинена.

Діяльність Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, яка реалізується відповідно до однойменного Указу Президента України від 1995 року, також сьогодні під загрозою через нестабільну роботу банківського сектору та визнання неплатоспроможним банку «Фінанси та кредит». Фонд втратив усе, що було накопичено роками завдяки благодійним внескам тисяч людей, трудових колективів, банківських структур, комерційних компаній, української діаспори. За 20 років благодійної діяльності фонду з руїн постали десятки видатних пам’яток історії України.

Міжнародна благодійна організація «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні» втратила у «Фідобанк» понад 2 млн. 350 тис. грн. В даному випадку теж виходить досить неприємна ситуація з іміджем держави на міжнародній арені. Адже Консорціум сформувався зусиллями й завдяки ініціативності українських, польських і американських фахівців, які були залучені до впровадження проекту з удосконалення менеджмент-освіти в Україні, що фінансувався Агентством США з міжнародного розвитку. До того ж, Консорціум має юридичний статус міжнародної благодійної організації.

Представники постраждалих благодійних організацій продовжують звертатися до Українського Форуму Благодійників, аби вибудувати спільну стратегію для повернення коштів та захисту рахунків у майбутньому З усіх постраждалих найбільш трагічною та показавою є ситуацієя з фондом «Добробут громад», яки першим зіткнувся з реальними практичними перешкодами з боку судової системи та державної машини у питанні сприянні вирішення проблемних ситуацій у благодійності.

На сьогодні вже отримано звернення та скарги щодо втрати своїх вкладів у ліквідованих банків та неможливість продовження своєї статутної діяльності від Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, Всеукраїнського благодійного фонду «Хесед Ар’є», Хмельницького благодійного фонду «Щедрість», Благодійного фонду «Фонд громад «РІДНЯ», Громадської організації «Асоціація «Ренесанс Одеси», Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара.

Разом з юристами та депутатами Український Форум благодійників вирішує, як вийти з кризової ситуації. Адже значна кількість благодійних програм призупинена, працівники благодійних організацій звільнені. Зарубіжні грантодавці, представники української діаспори і звичайні українські громадяни припинили надавати благодійну допомогу постраждалим організаціям після того, як гроші стали недоступними, а перспективи їх повернення – безперспективними. Бо на жаль, повернути принаймні частину, благодійники за теперішнього законодавства зможуть лише після задоволення всіх вимог усіх фізичних і юридичних осіб, які стоять у черзі перед ними.

Юристи благодійних організацій позивалися до банків, до Фонду гарантування вкладів, до НБУ. Однак, стало очевидним те, що суди не схильні шукати винних у банківській сфері і вирізняти благодійників з-поміж тисяч інших позивачів.

З усіх можливих варіантів хоча б спромогтися вийти з цієї кризи – існує тільки три реальних:

— підняти благодійні організації вище у черзі на повернення вкладів та операційних коштів;
— створити фонд гарантування вкладів благодійних організацій;
— перетворити кошти благодійних фондів, переведені із ліквідованих банків до інших, на ендаументи (цільові фонди, призначені для використання в некомерційних цілях; найвідоміші – Нобелівський та Гарвардський фонди);

— зобов’язати банки в подальшому не заморожувати кошти благодійних інституцій та міжнародних гуманітарних місій.

 За цими головними орієнтирами ініциативною группою було складено та зареєстровано в Верховній Раді законопроекти:

 № 5316, «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних щодо вкладів фізичних осіб-вкладників, благодійних пожертв та надходжень за проетками міжнародної технічної допомоги );

Та №5317 «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо захисту благодійних пожертв та коштів за проектами міжнародної технічної допомоги).

Однак у спеціалістів і практиків в юриспруденції та банківській сфері є своя думка з приводу ситуації, що склалася. Наприклад – у пропозиції не заморожувати кошти і вклади благодійних організацій. Але існує правило, що з моменту введення в банк тимчасової адміністрації – автоматично вводиться мораторій на будь-які вимоги до банку. Можна запропонувати обмеження цього правила, аби протягом місяця можна було б задовольнити вимоги благодійних організацій та осіб пов’язаних з благодійною допомогою. Припустимо, що таке виключення з правил буде реалізовано. Але як відреагують інші клієнти банків? І як можна в такому випадку класифікувати саме благодійне призначення коштів на рахунках інших фізичних та юридичних осіб?  

Переведення за порядком виплат у другу чергу замість сьомої – цілком слушна і мотивована тим, що благодійні пожертви прирівнюються до тих, що спрямовані на врятування життя і здоров’я громадян. А це за категоріальною шкалою – є перша черга зобов’язань банків перед клієнтами. До того ж, міжнародні зобов’язання України (надання іноземної та міжнародної допомоги благодійним фондам та програмам) мають перевагу над національним законодавством.

Крім того, запропонований законопроект, в частині міжнародної технічної допомоги, надає можливість вкладникам або клієнтам банку, які є бенефіціарами, виконавцями, співробітниками, донорами, реципієнтами таких програм – протягом місяця вивести гроші з проблемного банку на рахунок в іншому банку або спрямувати ці гроші на виконання відповідної програми.

Поки що вирішення цієї проблеми триває, Український Форум благодійників звертається до усіх благодійних організацій та фондів відгукнутися і розповісти про втрати своїх благодійних накопичень, звернувшись на а дресу info@ufb.org.ua

та вказати:  

— назву вашої благодійної організації, 
— суму вкладу, яку було втрачено;
— назву банківської установи;
— якими були ваші спроби з’ясування ситуації і яка реакція банку;
— які законодавчі шляхи вирішення проблеми ви бачите.

Скільки б зручних механізмів не створювали для залучення благодійних пожертв з метою здійснення благодійної діяльності та вирішення гострих соціальних проблем, все буде марно, якщо ми не матимемо гарантій їх збереження.

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.