Том Уайт: Графіка — мій стиль у мистецтві.

Май 25, 2018
Автор: Ася Радько

Том Уайт — юнак зі Сполученних Штатів Америки. Він живе в Омасі та має з дитинства цікаве хоббі — малювання. Як він вирішив зв’язати своє життя з цим, Том розповів нам.

 

Про початок

Я вважаю, що мене завжди цікавило мистецтво. Коли мені було 5-6 років, я мріяв про те, що буду мати велику майстерню. Мій інтерес до мистецтва, ймовірно, виник тоді, коли ми з моєю сестрою — близнюком використовували для малювання аркуші паперу з принтеру. Зазвичай, ми використовували олівці та маркери, знищуючи ними аркуши паперу. Я багато змінював думку про те, ким хочу бути, але вирішив стати митцем, що зробить мене найщасливішим.

 

Про сенс малюнків

Мої малюнки мають ряд значень. Проте, мої ескізи та каракулі — це міркування щодо форми і спроби з’ясувати, які з них будуть кращими для наступних робіт.Більшість моїх завершенних робіт — про емоції та тривогу. Вони, як правило, пов’язанні з боротьбою буття людини. Я постійно працюю над тим, щоб знайти відповіді на те, що значить жити за допомогою мого мистецтва.

 

 

Про власний стиль

Графіка — мій стиль в мистецтві. Мені подобається використовувати ручку та чорнила, в більшості випадків використовую маркери фірм «Micron« та «Faber Castell«. Я люблю використовувати чорнила через їх стабільність. 2D спектр також стабільний, наскільки це можливо. З олівцем стерти завжди легше. З фарбою — зафарбовування помилок є виходом. Але архетипічні чорнила, які використовую я, заишаються на папері назавжди. Це робить мене обережним з помилками, які я допускаю, і я певен, що буду робити варіант олівцем для початку. Іншими словами, це допомагає мені сповільнитися та не поспішати. Багато викладачів художнього мистецтва та керівники намагалися переконати мене йти на масляний живопис. Здавалося б, щоб бути прекрасним художником, люди думають, що ви повинні обов’язково використовувати фарбу… Я не вірю, що це правда. Я поважаю кожен жанр мистецтва за те, що він існує, але я вважаю, що людина може бути прекрасним художником незалежно від того, в якому жанрі вони найкращі. В кожного митця є слабкі й сильні сторони. Чорнила — моя сила.

 

 

Про конкурси

У минулому, я брав участь в деяких конкурсах. У старшій школі я подав купу заявок на них, щоб отримувати в коледжі стипендію, але я не досяг успіху в них. Але були державні конкурси, в яких я досяг успіху. Нещодавно я подав свою роботу на декілька конкурсів, і хоч я не виграв, я не жалкую, що зробив це. Жоден з цих конкурсів не мали певної теми, але я перевіряв, що саме хочуть бачити суді проекту. Якщо я програю, це сумно, але конкуренція змушує мене вийти за межі моєї зони комфорту, тому я отримую непоганий досвід. Наприклад, більшість моїх робіт за 2015-2016 роки були зроблені для конкурсів, і замість того, щоб відкинути їх після того, як програв, я зміг використати їх для портфоліо під час вступу в колледж.

 

 

Про батьківську підтримку

Мій батько завжди був у мистецтві. З того часу, як я був дитиною, він підштовхував мене продовжувати мою тягу до мистецтва. Коли я хотів бути дизайнером авто у 2 класі, він допоміг мені створити мою першу модель, в бойскаутах — він допоміг мені спроектувати й збудувати сосновий автомобіль.
Він завжди любив малювати, і я відчуваю, що це пересилилося в мене. Моя мама також вірила в мої художні здібності. Хоча вона любить 2D, яким я займаюся, вона завжди допомогала мені займатися іншими хоббі, такими як акторська майстерність та спів у середній школі. Її сім’я завжди була творчою та музично обдарованою. Я вважаю, що частина з них э також в мені.

 

 

Про плани

Поки я не маю конкретних планів щодо мого майбутнього в мистецтві. Але я точно знаю, що як тільки я завершу ступінь бакалавру, я хотів би продовжити роботу над моєю Магістерською роботою. Поки не знаю, де. Загалом, я хочу бути фінансово стабільним, а також вміти проявляти себе без жодних художніх перепон. О, і мати величезну студію!

Автор: Ася Радько

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.