Сollectors in Ukraine

Октябрь 25, 2016
Автор: Break-Fast

 carl-johann-spielter-german-1851-1922-a-discerning-collector-1911-g

BreakFast продовжує правові консультації з адвокатом Тетяною Трайно.

Сьогодні ми розповімо вам – хто такі колектори в Україні, та яке правове підґрунтя їх діяльності,  відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

 

  1. Хто скоріше за все стане «приватним виконавцем», чи можуть «колектори» набути такий статус ?

Відповідно до ст. 16 Закону України   «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»  (далі – Закон): «Приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.  Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності».

Тобто, це насамперед фізична особа, громадянин України, юридична особа не може набути такий статус.

Що стосується «колекторів», то це розповсюджена в народі назва «колектори» носить характер юридичної особи – «колекторської компанії».

Тобто, самі по собі «колекторські компанії» не можуть набути статусу «приватний виконавець», а от колишні працівники колекторських компаній, як фізичні особи, звичайно можуть стати приватними виконавцями, відповідно до вимог Закону.

 

  1. Яка процедура набуття статусу «приватний виконавець»?

Відповідно до ст. 18 Закону встановлені вимоги до приватного виконавця: «Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит».

 

  1. Які правові підстави діяльності «колекторів»? Яким законодавством врегульована їх діяльність?

Законодавством діяльність «колекторських» фірм не регламентована та саме поняття «колектор» не передбачено, але згідно зі  ст. 42 Конституції кожному гарантовано право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

На даний час, єдиними органами та особами, які законно здійснюють виконання рішень судів та інших органів, є Державна  виконавча служба, зокрема державні та приватні  виконавці

 

  1. Які реальні підстави діяльності «колекторів»?

Колекторська компанія, суб’єкт підприємницької діяльності,  може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення, інших договорів (надання послуг за певну винагороду).

Нормами Цивільного кодексу встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) або виконання обов’язку боржника третьою особою.

Частина третя ст. 512 ЦК містить положення, згідно з яким кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. У цьому випадку колекторська компанія може діяти від імені кредитора на підставі договору доручення або послуги за певну винагороду, а кредитор разом із наданням колектору права вчинити певні юридичні дії щодо стягнення з боржника заборгованості передає колектору інформацію про клієнта-боржника.

Також зазначено, що відповідно до п. 11 ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг віднесено до фінансових послуг, а державне регулювання таких операцій здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.

 

  • Пояснюємо, що факторінгова компанія може укласти договір з банком, викупити борг з дисконтом і сама стати кредитором замість банку, на тих же умовах, що були у дебітора укладені з банком. Колекторська фірма зазвичай не викупає борг, а просто отримує процент зі стягнутої суми від того, хто вінайняв колектора (а саме – від банку). В будь якому випадку факторинг це покупка боргу.

 

  1. Які установи і організації «виконують» проблемні кредити банків? Як боржнику зрозуміти, що його кредитний портфель продано?

У зв’язку з важкою економічною ситуацією в Україні в сфері банківської діяльності, велика частина банківських установ перебуває в процесі ліквідації.

На тлі цих подій значна частина кредитних портфелів продається колекторським компаніям. Кредити можуть продаватися і іншим діючим банкам.

При цьому, зовсім не має значення момент продажу: досудова стадія, під час судового розгляду чи на фінішній прямій – під час виконання рішення суду в органах державної виконавчої служби. 

До нового кредитора переходять всі права вимоги до боржника первісного кредитора.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Виходячи зі змісту частини 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

 

Варто додати, що крім обов’язкового повідомлення про заміну кредитора у зобов’язанні, боржникові також мають бути надані докази прав нового кредитора у зобов’язанні (договір між первісним та новим кредитором про відступлення права вимоги тощо).

До надання зазначених доказів боржник, згідно з частиною 2 ст. 517 ЦК України, вправі не виконувати свого обов’язку за зобов’язанням новому кредиторові, не ризикуючи при цьому прострочити виконання зобов’язання, оскільки за таких обставин настає прострочення кредитора (адже затримка виконання у даному випадку виникає саме з його вини), а згідно з частиною 4 ст. 612 ЦК України у разі, коли затримка боржником виконання зумовлена простроченням кредитора, прострочення боржника не настає.

Отже, законодавець закріпив вимоги, щодо повідомлення боржника про заміну кредитора.

З принципів діяльності колекторських компаній, боржника повідомляють про заміну кредитора, і варто зазначити неодноразово, як засобами поштових відправлень так і засобами телефонного (мобільного) зв’язку.

 

  1. Як людині — боржнику, зрозуміти, хто до неї «постукав в двері» і на яких підставах (законних чи незаконних)?

 Людина, яка отримала кредит та знає, що в неї є боргові зобов’язання, повинна розуміти, що  рано чи пізно в двері її дому можуть постукати, особливо, якщо кредит забезпечений договором іпотеки.

Законно «постукати в двері» можуть: приватні, державні виконавці, під час виконання рішення суду, які діють на підставі Закону України «Про виконавче провадження»,  представники банку – кредитора (іпотекодержателя), якщо такі візити прямо зазначені в договорі Іпотеки, та про свій візит вони повідомили завчасно. Всі інші візити, зокрема представників колекторських компаній є незаконними.

 

  1. Як вести себе людині, якщо до неї «постукали в двері»?

По-перше, треба попросити відрекомендуватися: якщо це приватний чи державний виконавець, то він повинен пред’явити посвідчення, а також обґрунтувати підстави свого візиту, назвати номер виконавчого документа на підставі якого здійснюється виконавче провадження, назвати особу – стягувача. З державним або приватним виконавцем обов’язково повинні бути присутні поняті. Не рідко, з виконавцями «приходять» представники стягувача.

Варто знати, що, якщо державний чи приватний  виконавець «постукали в двері» житла (квартири чи будинку) повинні пред’явити ухвалу суду про примусове входження до житлового приміщення. У разі, відсутності такої ухвали, особа має повне право не дозволяти та перешкоджати незаконним діям.

У випадку недодержання всіх вище вказаних вимог, особа має право викликати поліцію.

Дані правила діють виключено на представників державних органів примусового виконання рішень суду.

Дії інших осіб («колекторів») на даний момент не мають правової підтримки з боку держави, а тому, не можу вважатися, як належні законні вимоги до боржника.

 

  1. Які вимоги до боржника є законними, а які незаконними?

Станом на сьогодні, законними можна вважати лише ті вимоги, які  надходять від державних або приватних виконавців, які діють в межах свої повноважень, відповідно до законодавства України.

 

  1. Які недоліки Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»  виникають під час здійснення виконавчого провадження.

У зв’язку з тим, що Закон набрав чинності в жовтні 2016 року, тобто діє менше місяця, всі практичні недоліки даного Закону неможливо виділити на даний момент. Відсутня будь- яка  судова практика.

 

  1. Чого очікувати від Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»?

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання
судових рішень і рішень інших органів» був прийнятий з метою розвантажити роботу «державним виконавцям» та надати стягувачу, як стороні виконавчого провадження  право вибору, куди йому звертатися до державного чи приватного виконавця.

З прийняттям даного закону закінчилась «монополія держави» у виконавчому провадженні.

                       Адвокат Тетяна Трайно — спеціально для BreakFast.

 

 

На ілюстрації — «Розбірливий колектор».

Карл Йоганн Спілтер, 1911.

 

 

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.