Ольга Голотвина. «Великий Грайан»

Июнь 20, 2017
Автор: Mestro

Доброго часу доби дорогий читачу. Цього місяця я познайомлю вас із російською письменницею Голотвиной Олигой і її основним циклом «Великий Грайан».

Дебют письменниці відбувся в серидині 90-х в жанрі книга-гра, але перша класична книга зявилась на світ в 2002 році і це було «Представление для богов» — перша книга циклу «Великий Грайан».

На даний момент цикл складається із 3 під-циклів: «Представление для богов», «Гильдия», «Постоялый двор». Всі вони об’єднані одним світом і герої романів іноді перетинаються між собою. Світ не може похвастатись якоюсь особою оригінальністю по великій мірі, але як говориться «дьявол кроется в деталях». Деталей і різних дрібниць, які роблять світ живим і цікавим настільки багато, що не бачу можливості їх перелічувати в даному невеликому огляді.

 

Ольга Голотвина

Все мы играем большое представление для богов. Играем от рождения и до смерти, и сцена — вся земля… Ольга Голотвина «Представление для богов» 

Если актер шагнул на сцену, убрать его оттуда уже невозможно — проще разрушить театр! Ольга Голотвина «Представление для богов» 
Перший під-цикл, в який входять дві книги: «Представление для богов» і «Встретимся в Силаране!» розповідає нам про бурхливу судьбу раба «Орешка», про його пригоди і про те, як він раз за разом рушив плани одного владолюбного мага.

 

Другий під-цикл «Гильдия»: «Знак Гильдии», «Тьма над гильдией» і «Пасынки Гильдии». Романи явно писались під враженням від «Сталкера». Історія розповідає нам про 3 учнів підгірних мисливців – людей, які присвячують своє життя походам за «Грань», в місце де зіткнулись і перемішались декілька світів. Ви дізнаєтесь історію молодих мисливців і їх вчителя, про те як вони пройшли свій шлях від учня до повноправного мисливця та про пригоди, які спіткали їх на цьому шляху.

 

— А, ладно! — решился он. — Как говорится, судьба улыбается смельчаку! — Это она не улыбается, — с простодушным видом уточнила бабка. — Это она скалится. И прикидывает, как его получше сожрать, смельчака… Ольга Голотвина «Сокровище троллей» 

 

І наостанок «Постоялый двор» у складі 2 книг: «Привычное проклятие» і «Сокровище тролей». Головний герой цих книг, якщо можна так сказати, це власне заїжджий двір. Одного часу двір і його власника Крінаша, знайомим уважним читачам по попереднім книгам, було проклято: ««Чтоб у твоего порога сошлись все дороги — и по каждой прикатила неурядица! Чтоб вся твоя жизнь — вбок, да вкривь, да наперекор да под откос! Чтоб на твой двор ворохом валились чужие невзгоды, а ты б замаялся их перебирать!». Як ви розумієте після такого скучно там більше вже ніколи не було і саме про різні незгоди, які раз за разом посипались на двір, буде оповідь.

 Всі книги написані на дуже хорошому рівні, грамотною і живою мовою. Світ книг добре продуманий і детально описаний, «живий» і місцями навіть занадто, на мою думку. Автор добре вжився в ролі героїв, проникся світом і герої поступають так, як поступив би житель того світу. Що для нас з вами може бути незвично.

Помітно, що автор книг жінка, місцями акценти стоять не там, де їх би зробив чоловік. Місцями менше активний дій, а більше драми, емоцій, але не сказати що це так погано. Єдине, що можна вписати в мінус циклу — це рівний темп оповіді. Ні разу в мене не було такого, щоб сюжет підхватив і поніс за собою, щоб не хотілось відкладати книгу, а лише читати, читати і читати. Не вистачило того, що робить з хорошої книги  — чудову. Тому моя суб’єктивна оцінка циклу це тверда, алмазної твердості – 8. Так, під-цикл «Гильдия» мені було читати не так цікаво як «Представление для богов», а найбільше мені сподобався «Постоялый двор». Але якщо оцінювати їх окремо, різниця буде максимум в пів балу. Однозначно рекомендую для читання.

 

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.