Де правду шукати? Оглядини парламентів світу

Май 23, 2019
Автор: Ольга Белоус

 

 

На тлі останніх українських політичних подій що до парламентських перегонів, BreakFsat вирішив звернутися до своїх читачів та авторів, які живуть за кордоном і означити – які в тих країнах виборчі системи.

До вашої уваги – опис парламентських правил Нової Зеландії віл Ольги Білоус. Коротенько и зрозуміло про одну з успішних виборчих систем світу.

Маю зізнатися, що статті на політичні теми ніколи мене не приваблювали. Хоч політикою взагалі цікавилась, бо невтручання в політику, на жаль, аж ніяк не звільняє вас від її впливу. Мені стало цікаво трохи розібратися в виборчих системах.

Якісь загальні положення мені відомі, і я вирішала порівняти виборчу систему двох країн — України та Нової Зеландії. Чому? Та тому, що тільки там і доводилось  брати участь у виборах, не тільки як виборцю, але й як наглядачу.

Найперше за все — обидві країни мають змішану систему  — Пропорційно-мажоритарну.

По-друге, в обох країнах голосування за партії проводиться за закритими списками.

По-третє, кожен Парламент має один рівень. Але…

 

В Україні кожен виборець має ОДИН голос. Він може проголосувати або за партію, або за депутата по мажоритарному округу.

 

В Новій Зеландії кожен виборець має ДВА голоси.

Бюлетень зроблено таким чином: На одній половині аркушу — список партій, на другий половині — список кандидатів по вибраному мажоритарному округу.

Кожен виборець голосує за партію, яку він хоче бачити керманичем у державі, і ще — за кандидата, який має представляти інтереси округу у Парламенті.

Далі, рахуються голоси, які набрала партія і, відповідно до тих голосів, кількість крісел у Парламенті. Тобто, я можу проголосувати за National Party, а в окрузі вибрати представника ACT. Спочатку хотіла написати Labor, але, навіть для прикладу не хочу наводити таке маячіння.

Потім, коли розібралися, скільки місць має партія у Парламенті, настає черга рахувати тих, хто буде працювати.

Наприклад, якщо партія набрала 30%, то (для Нової Зеландії) це приблизно 36 місць, бо в Парламенті Нової Зеландії всього 120 членів Парламенту.

 

Далі, рахують  кількість кандидатів цієї партії по мажоритарних округах — таких обрано 20 депутатів. У такому разі, ці 20 депутатів займають місця у Парламенті, які здобула партія і плюс із списку партії додається ще 16 депутатів.

Таким чином, партія отримає стільки місць у Парламенті, скільки їй виділили виборці і ні на одне місце більше.

Тут немає “позафракційних” депутатів і немає “переходу” з одної партії в іншу. Якщо тебе щось не влаштовує — будь ласка, займайся іншими справами. На місце, яке віддали партії виборці, прийде людина з тої партії.

Але, якщо пішов хтось из мажоритарних кандидатів (як це трапилось у нас минулого року), то настають вибори.

У нас вибрали кандидата з тої партії, депутат котрої склав свої повноваження.

Його суперником був кандидат від правлячої партії, але він теж член Парламенту.

 

До речі, члени Парламенту складають свої мандати і займаються своїми справами і це не така вже неймовірна історія. Бачите, навіть трьох років не витримують.

Тут, у Новій Зеландії, вибори відбуваються кожні три роки. А у минулому складі, навіть Прем’єр-Міністр пішов із своєї посади, мотивуючи це тим, що він скучив за сім’єю. Злі язики белькотять, що він образився, бо на референдумі про прапор, новозеландці обрали залишити той, що був до цього, а Прем’єрові хотілося нового. Не знаю, чи то правда, чи — плітки, мені особисто пан Кій про це не розповідав.

 

До речі, прохідний бар’єр — 5%. Якщо не помиляюсь, на останніх виборах було 16 партій. А, ледве не забула. У Парламенті є чотири крісла які займають представники корінного населення — маорі. Крім того, є партія маорі, є інші партії, які начебто захищають інтереси маорі. Все це добре, але чотири крісла віддай мовчки.

Різниця, як на мене, дуже суттєва.

Що до коаліції… Так буває. На минулих виборах більшість виграла National Party. Але Labor and New Zealand First об’єдналися, і зараз країною керують два лузери. Це, як ви розумієте, недоліки демократії. До речі, вони вже стільки разів порушили свої обіцянки про видатки, що дуже хотілося б їх сунути носом у передвиборчі програми.

І на останок. В Новій Зеландії країна живе своїм життям, хто б там не стояв при владі.

Люди не кидають сміття на вулиці, прибирають за собою у парках, створюють свої бізнеси, шанують свою історію, бережуть старі історичні будинки і далі за списком. Бо уряди приходять і ідуть собі, а країна — залишається.

 

 

Озеро Вакатипу Куинстаун Пик

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.