* * *
І сипле грудень сніг тобі на вії
Холодні ночі кутають в журбу
Давно вже зникла безвісти надія,
Тебе зігнувши в вольтову дугу.
І грає скрипка вальс тобі в останок
Смичком черкає кожен тіла нерв
Сьогодні пасмурно, та ти хочеш зустріти ще ранок,
Хоч занадто багато в житті робила перерв.
Комментарии 0