Марійка Ворос. «Птах»

Июнь 3, 2017
Автор: Марійка Вороc

Ходить місяць в небесах,

   По дивним снам, що сняться зорям тихим.

   Моя кохана, я вже – птах,

   Моє крило вже не відверне лихо…

 

   І, незабаром, у садах

   Розквітне ранок – мов моє вітання

   І не питай, чому я — птах,

                      Чому так є…

   Бо я співак свого кохання

   А це усе, що в мене є….

 

Вже не поверне нам чаклун

   Це диво-дивне: бути завжди разом.

   Бо я – соловейко у саду,

   А ти  — троянда, що зів’яне рано!

 

   І хтось здивується – чому

   У цьому світі гірко так буває?

   Ой, не питай, чому я – птах,

                           Чому так є…

   Ти бережи своє кохання,

   Бо це й усе, що в світі є…

 

Марійка Ворос

«Когда розу срывают — соловей вскрикивает» — восточная поговорка

 Иллюстрации — Кристиан Клое

 

 

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.