Трамп програє одну битву за іншою

За метеріалами POLITICO.
Президент Дональд Трамп дедалі більше опиняється заручником сил, які сам же й запустив, але вже не здатен контролювати

Ціни на пальне злітають угору. Безробіття повзе слідом. Війна з Іраном загрожує поглинути його президентство. Політична коаліція тріщить по швах. Його «геніальна» тарифна стратегія ведення переговорів розсипається на очах. Справу Епштейна розглядають під мікроскопом без жодного перепочинку. Суспільна реакція на його порядок денний ризикує змити республіканців на проміжних виборах. І, звісно ж, — провал за провалом у спробах криміналізувати дії політичних опонентів.

Отже, у приступі недільної (ред. 15.03.2026) нічної люті, що миттєво розпалила вашингтонських «диванних психоаналітиків», президент спрямував свій гнів на чи не єдині ще дієві обмежувачі його влади: медіа, незалежні регулятори та, що найбільш дивно, — федеральну судову систему.

Недільний спалах Трампа зачепив усіх одразу, але найбільш показовим стало те, як він змалював Верховний суд — той самий, що не раз рятував його порядок денний і навіть його самого від кримінального переслідування — як «політизовану й несправедливу політичну організацію». (ред. І тут він мав рацію, як не дивно)

«Цей абсолютно некомпетентний і ганебний Суд — це не те, чим його задумували наші чудові Батьки-засновники», — прогримів президент у Truth Social. «Вони шкодять нашій країні й продовжуватимуть це робити». 

Атака, без перебільшення, вийшла вражаючою. Адже ще до тарифного рішення 20 лютого адміністрація Трампа із задоволенням вихвалялася своєю серією перемог у Верховному суді. Саме судді підтримали його наймасштабніші спроби позбавити сотні тисяч негромадян США правового захисту, дозволили йому встановити безпрецедентний контроль над колись незалежними агентствами та фактично дали зелене світло на одноосібне скорочення витрат, затверджених Конгресом.

Більше того, як самому Трампу добре відомо, саме цей суд значною мірою посприяв його поверненню до влади: судді заблокували спроби окремих «синіх» штатів не допустити його до виборів 2024 року, оголосивши його відповідальним за події 6 січня 2021 року в Капітолії. А рішення суду про широке трактування президентського імунітету допомогло загальмувати найсерйознішу кримінальну справу спеціального прокурора Джека Сміта проти Трампа.

Але для Трампа це, схоже, вже «давня історія», яку зручно не згадувати.

Головна причина цієї атаки — звичне для нього роздратування, що виникає щоразу, коли він натикається на межі власних повноважень. У неділю він щедро роздавав удари в бік новинних медіа, аплодував погрозам голови FCC Брендана Карра відкликати ліцензії у телеканалів за «неправильне» висвітлення війни з Іраном і водночас нарікав на власну нездатність впливати на рішення незалежної Федеральної резервної системи щодо відсоткових ставок.

Останню ж відмову Верховного суду дозволити йому безконтрольно запроваджувати тарифи проти торговельних партнерів США Трамп сприйняв як щось глибоко особисте — мало не образу честі, яка, на його думку, суперечить усьому духу його публічної кар’єри за останнє десятиліття.

Після болючого тарифного рішення минулого місяця Трамп, здається, буквально зациклився на ньому, повертаючись до теми й атакуючи Верховний суд кожні кілька днів.

«Нашу країну без потреби РОЗГРАБУВАВ Верховний суд Сполучених Штатів», — написав він у неділю.

На прохання прокоментувати ситуацію речник Білого дому, не мудруючи лукаво, просто відправив POLITICO читати дописи самого Трампа.

Його роздратування через тарифне рішення дивно нагадує ту образу, яку він відчув, коли судді відхилили його останню відчайдушну спробу через суд скасувати результати виборів 2020 року.

Не дивно, що обидві ці історії знайшли місце в його дописі — щедро приправлені неправдивими твердженнями про те, що ж насправді вирішили судді. Бо ні, вони не благословляли його альтернативну схему повторного запровадження тарифів. І ні, шість років тому вони не заявляли, що він не має підстав оскаржувати результати виборів 2020 року.

«Все, що я можу зробити як президент, — це викривати їхню погану поведінку!» — поскаржився Трамп на рівноправну гілку влади. Він навіть визнав, що така відвертість може обернутися проти нього: «Ця заява про Верховний суд США не принесе мені нічого, окрім проблем у майбутньому, але я вважаю своїм обов’язком говорити ПРАВДУ».

Це зізнання пролунало на тлі того, що Трамп подекуди виглядає безсилим впоратися з наслідками власних рішень — хоча саме вони можуть визначити і його долю, і долю його партії. Війна з Іраном стривожила ринки та підштовхнула ціни на пальне вгору, тоді як американці, м’яко кажучи, без ентузіазму дивляться на перспективу затяжного військового конфлікту, який уже забрав життя кількох американських військових.

Його спроба приглушити інтерес до секс-торгівельної мережі покійного засудженого злочинця Джеффрі Епштейна, як не дивно, великого ефекту не мала — зате привернула широку міжнародну увагу й навіть спонукала Конгрес до масштабного розгляду. І це — рідкісний випадок, коли Палата представників, контрольована республіканцями, вирішила не підтакувати призначенцям самого ж Трампа.

Тим часом його коаліція MAGA помітно тріщить через війну з Іраном: окремі фракції звинувачують одна одну у роботі на іноземні уряди або ж узагалі дорікають Трампу за те, що він піддався «інтервенціоністам» у Вашингтоні.

Деякі з найпомітніших його союзників останніми днями від нього відхрестилися, змусивши Трампа заявити: «Вони не MAGA — MAGA це Я». Його зусилля змусити республіканців переписати виборчі правила й перекроїти округи під власні шанси на проміжних виборах теж, схоже, буксують. Опитування демонструють невдоволення станом економіки та негативну реакцію на його політику масових депортацій.

А Міністерство юстиції під його керівництвом так і не змогло довести до успіху справи проти колишнього директора ФБР Джеймса Комі, генеральної прокурорки Нью-Йорка Летиції Джеймс і шістьох демократів-конгресменів, які записали відео із закликом до військових не виконувати незаконні накази. І в п’ятницю федеральний суддя Джеймс Боасберг поставив у цій серії поразок жирну крапку — відхиливши повістку великого журі, спрямовану проти голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла.