Артур Рибчук. «Літній вечір»

***

… Я бачив, як приходить літній вечір,

Немов останній з проявів краси.

Спокійний, тихий і без ворожнечі

Ліхтарики проміння він гасив.

І розпростер свій плащ понад лісами,

У озері згубив одну зорю.

А птиці з неземними голосами

Йому співали пісеньку свою.

На стежці хмар оранжево-блакитній

Він сонце переводив через ріки…

Чомусь здавалось, що тієї миті

Для мене світ навколо зник навіки.

Вечірній спокій чи вечірній смуток

В повітрі літа раптом пролетів.

А я стояв, боявся й ворухнутись,

Щоб не сполохать вечора птахів.

Артур Рибчук 25.06.17 р.