Приватні та державні виконавці

Октябрь 2, 2016
Автор: Break-Fast

223157_103752579711455_1530646_n

 

Дехто з наших читачів вже стикався з тим, що рішення суду не завжди виконуються. Безпосередню відповідальність за виконання несуть сьогодні «державні виконавці». Але що робити, коли «державний виконавець» порушує Закон України «Про виконавче провадження»? Відповідь для Вreak-fast надає адвокат Трайно Тетяна Віталіївна.

Починаємо Жовтень з юридичного тлумачення стосовно законодавчого провадження в Україні практики приватних виконавців. 02 червня 2016 року був  прийнятий Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», дата набрання чинності 05 жовтня 2016 року. Це означає, що закон дозволяє існування «приватних виконавців».

 Хочемо одразу попередити – що дії таких виконавців набирають чинності тільки після рішення суду. Одже, ні про яке так зване «узаконення колекторів» мови не йде. Їх чекає конкурсний відбір, щоб стати «приватними виконавцями». Та про це ми ще будемо розповідати і тримати вас у курсі усіх законодавчих новин в юридичній сфері та відповідати на ваші запитання.

 Дехто з наших читачів вже стикався з тим, що рішення суду не завжди виконуються. Безпосередню відповідальність за виконання несуть сьогодні «державні виконавці».

Але що робити, коли «державний виконавець» порушує Закон України «Про виконавче провадження»? Відповідь для Вreak-fast надає адвокат Трайно Тетяна Віталіївна. Вона має багатолітній досвід роботи в сфері сімейного, корпоративного, фінансового, міжнародного права, також, зокрема, неодноразово стикалась  з оскарженням дій та бездіяльності державних виконавців та отримувала позитивні рішення судів з даного питання.

«Виграти» справу в суді, навіть пройшовши всі ІІІ судові інстанції, та маючи рішення, яке набрало законної сили, не є гарантією вирішення питання, оскільки за останньою статистикою Державної виконавчої служби, тільки 20 % рішень суду виконуються фактично.

Яким чином фактично здійснюється виконання судового рішення?

Лише «по доброї волі-самостійно» або через «державного виконавця» — держслужбовця Державної виконавчої служби за місцем реєстрації юридичної або фізичної особи.

Але система державного виконання завалена тисячами справ, на яких не вистачає часу не те що виконати, а навіть вчинити всі необхідні виконавчі дії – направити запити про розшук майна, рахунків, накласти арешт на майно, з елементарних причин — немає конвертів та паперу!!!

Кожен громадянин або практикуючий юрист стикався з плачевною практикою невиконання рішення суду.

І Законодавець вирішив розширити інструментарій для реалізації законних прав стягувача та надання йому більш широких можливостей та шляхів, якими може користуватися задля фактичного виконання рішення суду.

Так, в 02 червня 2016 року був  прийнятий Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», дата набрання чинності 05 жовтня 2016 року. Закон дозволяє існування «приватних виконавців».

Мета цього Закону  —  розвантажити роботу «державним виконавцям» та надати стягувачу, як стороні виконавчого провадження, право вибору – йти в той офіс, де його швидко та ефективно обслугують та змусять боржника виконати рішення суду.

З прийняттям даного закону закінчиться «монополія держави» у виконавчому провадження.

Але поки що остаточного механізму дії «приватних виконавців» немає, мусимо взаємодіяти з «державними виконавцями»?

На даний час діє не так багато правових норм, які б захищали боржника чи стягувача від дій чи бездіяльності державного виконавця.

І тому судова практика України «кишить» рішеннями, в яких оскаржуються дії чи бездіяльність державного виконавця. 

І етап: скарга на керівника державного виконавця, цей процес займе 45 днів, якщо він не діє, є ІІ етап: скарга в Міністерство Юстиції (департамент ДВС) + ще 45 днів. Та ІІІ етап: скарга в НАБУ + ще 45 днів – чекати та чекати застосування адміністративних дій до державного виконавця, який давав присягу  дотримуватися законів та вчиняти лише законні дії по відношенню до 2-х сторін – стягувача та боржника.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового процесу відіграє чи не вирішальну  роль для сторони, яка шукає справедливості та законності.

А є саме дієвий засіб – звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, яка теж (законодавцем прописана у ст. 386 ЦПК України) розглядається у 10-денний строк!!! у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржують ся.

Такі обмеженні строки: 10 днів на розгляд скарги в суді – для запобігання корупції, неправомірних дій виконавця або взагалі бездіяльності – для миттєвого реагування та винесення судом рішення – зобов’язання скерувати державного виконавця в законне русло.

Цей процес прописав ЦПК якісно, чітко, зрозуміло, але людина не може знати всі тонкощі законів, людина по своєї суті має надію, що будь-який державний службовець ПОВИНЕН СУМЛІННО виконувати свої обов’язки, не порушуючи права людини, дотримуватися Присяги та Конституції України, і не треба нікого контролювати і витрачати на це час.

 Так, 28.09.16 року отримана перемога- Адвокат переконав та довів викладені в скарзі вимоги і  суддя Баришевського міскрайонного суду розібрався і виніс законне рішення – зобов’язав державного виконавця Баришевського ДВС вчинити законні дії, закінчити виконавче провадження та передати справу в іншій ДВС за заявою боржника.

Порада Адвоката – або підвищуйте свої знання в юриспруденції або своєчасно звертайтесь до спеціалістів, щоб рішення суду виконувалося по закону, БЕЗ КОРУПЦІЇ!

Комментарии 0

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.