
Одного сонячного літнього дня візьми велик, збери букет ромашок та відвези мене до моря.
Легкий вітерець буде розкуйовджувати пасма мого волосся. Я триматиму однією рукою квіти, а іншою – обійматиму тебе.
Ми проведемо день з морем на безлюдному березі.
Я буду щиро посміхатись від щастя і радітиму, що в ту мить в мене є ти і море.
Ти фотографуватимеш мене і зніматимеш, посміхаючись, на відео, а я соромлячись буду прикривати обличчя квітами.
Ні, я й до цього буду щаслива з тобою, але там біля моря ми будемо вільні, надихаючись оксамитом сонця і переливом хвиль.
Слова будуть зайві – тільки погляди, посмішки, сміх, шум моря і легкі дотики вітру.
На мокрому піску залишаться наші щасливі сліди, допоки їх не змиє новий прилив хвиль. А в наших серцях назавжди залишаться теплі спогади, допоки ми будемо жити.
Одного сонячного літнього дня візьми велик, збери букет ромашок та відвези мене до моря…

Подаруй мені літо, де у затінку квіти
і лелека майструє на стовпі гніздо,
де повсюди сміються та бігають діти
і черешні спіють кольору бордо.
Подаруй мені літо, де і в душі квіти
І спогади приємних зустрічей та пригод.
Я буду промінці в долоні ловити
Й шукати для щастя нових нагод.
Подаруй мені літо та з моря привіти
І запах зібраного врожаю.
Я буду кожному дневі радіти
І берегти тих і те, що маю.
Вікторія Монастирська
Дуже сподобалось, немов на мить повернулось літо і дало п’ять.