Артур Рибчук. «Сага про Весну»

Весна-ясноока красуня дівчина-
Вернулась із Вирію знову.
Вся ніжна, усміхнена, цвітом уквітчана
І світла, мов зорі ранкові

Приходить і бачить-земля ще дрімає,
Навколо метуть заметілі.
Ніде ні пташини, ні квітки немає,
Дерева холодні й змертвілі.

Узяла Весна свої сонячні стріли,
Мов фенікса пір’я  вогненне.
Здалася Зима, зникли всі сніговії,
Що кригу кували щоденно.

Морози і холод втікали далеко
За гори, моря перевали…
Весна, по землі проходжаючи легко,
В природу життя повертала.

Навколо все вкрилося цвітом й травою,
Птахи на деревах співають.
Природа радіє разом із Весною
Й свою рятівницю вітає…
Артур Рибчук  15.04.2017р.