***
Вже тануть квіти літа у вогні.
Їх пелюстки розносяться вітрами.
Ми залишились на весь світ одні,
Ми залишились разом із вітрами.
Я пам’ятаю цю чудову мить…
Без тебе все життя втрачає барви,
Без тебе дуже тяжко мені жить.
Горить, немов вогонь, моє кохання.
Ти дала мені свої білі крила,
Щоб прірву злісную перелетіть,
Яка нас двох навіки розділила
І не дає обом щасливо жить.
Та пройде час, все в світі краще стане,
Ми знову разом підемо у сад.
Останній літа цвіт уже розтанув,
Але розквітла осінь-листопад.
Комментарии 1